Вчилась якось я в Римі. Вікна нашого класу були на рівні землі і виходили на внутрішнє подвір'я, де стояли вазонки - доволі великі деревця. Сторож, який щодня поливав їх зі шланга, був старий і недобачав, тому завжди кричав наперед "позакривайте вікна!" Одного дня додали в клас новенького з Румунії, який мало що розумів італійською. Коли сторож почав свій ритуал, новенький зрозумів, що треба щось зробити з вікном, ну взяв, та й відкрив. І прийняв освіжаючий душ на втіху всього класу.
3
вірю
0
не вірю
© 2024, Tsybulka